Уряд ухвалив проєкт Держбюджету-2024: якими будуть МЗП та прожитковий мінімум?
Уряд ухвалив проєкт Держбюджету-2024: якими будуть МЗП
та прожитковий мінімум?
КМУ ухвалив проєкт Держбюджету-2024. Пріоритетом №1 у 2024 році залишиться сектор безпеки й оборони. За проєктом, МЗП становитиме з 1 січня – 7100, з 1 квітня – 8000 грн, а загальний прожитковий мінімум – 2920 грн
Уряд на своєму засіданні затвердив Бюджет на наступний 2024 рік. Сьогодні у Парламенті під номером №10000.
Основні показники
Основні цифри:
Доходи: 1,746 трлн грн (загальний 1,54 трлн грн)
Видатки: 3,308 трлн грн (загальний 3,1 трлн грн)
Дефіцит: 1,531 трлн грн.
МЗП та прожатковий мінімум
З 01 січня 2024 року мінімальну заробітну плату:
у місячному розмірі: з 1 січня - 7100 гривень, з 1 квітня - 8000 гривень.
З 01 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень.
Пріоритети Держбюджету
Мельничук розповів про пріоритети. У своєму пості він наголосив, що ключовий акцент цього проєкту — оборона й безпека нашої країни. Спрямовуємо більше половини всіх ресурсів бюджету — 1 трильйон 685 млрд грн. Ця сума на 113 млрд грн більша, ніж цього року. Буде ще більше зброї та техніки. Більше дронів, боєприпасів, ракет. Так само, як і цьогоріч, кожна копійка податків громадян та бізнесу піде на забезпечення наших Сил безпеки й оборони.
Другий пріоритет — це соціальна сфера. Видатки бюджету становитимуть 469 млрд грн, що на 25 млрд більше, ніж цього року.
Третій пріоритет — медицина та освіта. На сектор освіти виділяємо 179 млрд грн, і це на 23 млрд більше, ніж цього року. На медицину — 202 млрд грн, що на 24 млрд перевищує видатки 2023 року.
Четвертий пріоритет — підтримка ветеранів. Видатки за цією програмою збільшуємо удвічі — з 6,8 млрд грн у 2023 році до 14,3 млрд грн у наступному.
П’ятий пріоритет — це відновлення нашої економіки. Жодного підвищення податків не передбачається. Уряд продовжує програми пільгового кредитування, програму безповоротних грантів єРобота, підтримку українських стартапів. Також запускаємо нові програми для індустріальних парків, для реалізації інвестиційних проєктів, для підтримки українського виробника.
Як тільки зʼявиться офіційний текст проєкту Держбюджету, ми обовʼязково надамо детальний аналіз.
Індексація зарплати
Зауважимо, що про долю нарахування індексації зарплати у 2024 році дізнаємося тільки після появи зареєстрованого на сайті ВРУ законопроєкту про Держбюджет.
Доходи загального фонду державного бюджету (без урахування офіційних трансфертів і грантів) становлять 1 560,4 млрд грн, видатки загального фонду державного бюджету становлять 3 108,2 млрд грн.
Так, у проєкті Державного бюджету України передбачено:
- сектор оборони і безпеки – 1 692,6 млрд грн. Це становить 21,6 % ВВП. Цей обсяг передбачає 1 542,8 млрд грн. коштів загального фонду, 119,8 млрд грн спеціального фонду, у тому числі за рахунок зарахування військового ПДФО до спеціального фонду державного бюджету 96,3 млрд грн та 30 млрд грн державні гарантії. У бюджеті передбачено збільшення фінансування на розвиток оборонно-промислового комплексу у 7 разів до 55,8 млрд грн, а також закупівлю дронів - 48,1 млрд грн;
- соціальний захист - 468,8 млрд грн (+24,7 млрд грн або 5,6% до 2023), у тому числі підтримка соціально незахищених верств населення. У бюджеті вперше враховано:
- соціальний супровід військовослужбовців - 1 млрд грн, виховання сиріт у сім'ях - 0,5 млрд грн;
- підтримка ветеранів війни – 14,3 млрд грн (+7,5 млрд грн до 2023), у тому числі переформатовані підходи до ветеранської політики. У бюджеті вперше враховано Інститут помічника ветерана - 3,8 млрд грн, пілотний проєкт щодо зубопротезування - 749 млн грн;
- освіта – 178,8 млрд грн (+22,9 млрд грн до 2023), включаючи підвищення заробітної плати вчителям на 18% до 2023 року, підвищення якості освітніх послуг. У бюджеті вперше враховано модернізацію шкільних їдалень для забезпечення здорового харчування дітей - 1,5 млрд грн, придбання новітнього навчального обладнання для закладів профтехосвіти - 0,5 млрд грн, модернізація дослідницької інфраструктури для наукової діяльності молодих учених - 232 млн грн;
- охорона здоров’я – 201,9 млрд грн разом із трансфертами (+24,4 млрд грн до 2023). Збільшено видатки за програмою медичних гарантій, передбачено видатки на централізовану закупівлю лікарських засобах та медичних виробів. У бюджеті вперше враховано розбудову системи високоточної діагностики раку (ПЕТ дослідження) - 1,6 млрд грн;
- цифрова трансформація пріоритетних галузей та сфер суспільного життя – 2,5 млрд грн (+2,1 млрд грн до 2023). У бюджеті вперше враховано інноваційні проекти для забезпечення сектору безпеки і оборони - 1,5 млрд грн, застосунок “Мрія” - доступ до знань з будь-якого куточку світу - 142 млн грн;
- культура – 10,7 млрд грн (+2,3 млрд грн до 2023). У бюджеті вперше враховано запровадження сертифікатів на книжки для дітей - 376 млн грн;
- спорт – 7,5 млрд грн (+3,6 млрд грн до 2023). Забезпечення підтримки спорту для належного представлення на міжнародній спортивній арені України та підготовки українських спортсменів;
- видатки на МЗС – 8,3 млрд грн (+2,2 млрд грн). Збільшено видатки МЗС для посилення інституційних можливостей закордонних дипломатичних установ України в умовах війни рф проти України;
- підтримка бізнесу – 30,8 млрд грн. Зокрема, для Фонду розвитку підприємництва, надання грантів на створення або розвиток бізнесу, забезпечення громадян житлом через Українську фінансову житлову компанію, часткова компенсація вартості сільгосптехніки та обладнання вітчизняного виробництва
Крім того, заплановано підвищення соціальних стандартів з метою підвищення доходів громадян:
- підвищення розміру мінімальної заробітної плати до 7 100 грн з 1 січня та до 8 000 грн з 1 квітня (+ 19,4 %);
- підвищення розміру посадового окладу працівника І тарифного розряду єдиної тарифної сітки до 3 195 грн з 1 січня та до 3 600 грн з 1 квітня (+ 24,4 %);
- підвищення прожиткового мінімуму, на одну особу в розрахунку на місяць до 2 920 грн з 1 січня (+ 12,8 %).
Прогноз фінансування державного бюджету на 2024 рік передбачає зниження дефіциту державного бюджету до 20,4 % ВВП (у 2023 році - 27% ВВП). Погашення державного боргу планується обсягом 606,5 млрд грн, у тому числі внутрішні – 421,6 млрд грн та зовнішні – 184,9 млрд грн.
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ РОБОТОДАВЦІВ ЗА ПОРУШЕННЯ ТРУДОВОГО
ЗАКОНОДАВСТВА ПІД ЧАС ВІЙНИ роботодавців під час війни: які санкції пе
Адміністративна відповідальність
Стаття 41 КУпАП
1. Порушення встановлених термінів виплати зарплати, виплата її не в повному обсязі, а також інші порушення законодавства про працю (п. 1, 2 ст. 41 КУпАП).
Стягнення - штраф з посадових осіб та приватних підприємців від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (надалі - «нмдг») (від 510 до 1 700 грн.). У разі повторного вчинення протягом року - штраф від 100 до 300 нмдг (від 1 700 до 5 100 грн.).
Примітка: Згідно повідомлень Держпраці, роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов'язку виплати заробітної плати.
2. Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства (п. 3, 4 ст. 41 КУпАП).
Стягнення - штраф з посадових осіб та приватних підприємців від 500 до 1000 нмдг (від 8 500 до 17 000 грн.). У разі повторного вчинення протягом року - штраф від 1000 до 2000 нмдг (від 17 000 до 34 000 грн.).
КУпАП передбачено адміністративну відповідальність і за вчинення інших порушень трудового законодавства, а саме:
1. Ухилення від участі в переговорах щодо укладення, зміни або доповнення колективного договору, угоди, умисне порушення строку початку ведення переговорів, незабезпечення роботи комісій з представників сторін чи примирних комісій у встановлений сторонами переговорів строк (ст. 41-1 КУпАП). Стягнення - штраф з осіб, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, від 3 до 10 нмдг (від 51 до 170 грн.).
2. Порушення чи невиконання колективного договору, угоди (ст. 41-2 КУпАП). Стягнення - штраф з осіб, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, від 50 до 100 нмдг (від 850 до 1 700 грн.).
Примітка: На період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця. Відповідно, і відповідальність за порушення (невиконання) таких зупинених положень не може наставати.
3. Ненадання інформації для ведення колективних переговорів і здійснення контролю за виконанням колективних договорів, угод (ст. 41-3 КУпАП). Стягнення - штраф з осіб, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, від 1 до 5 нмдг (від 17 до 85 грн.).
Примітка: На період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця. Відповідно, і відповідальність за порушення (невиконання) таких зупинених положень не може наставати.
4. Прийняття посадовими особами підприємств, установ, організацій на роботу громадян без паспортів або з недійсними паспортами (ст. 200 КУпАП). Стягнення - штраф на посадових осіб підприємств від 1 до 3 нмдг (від 17 до 51 грн.) та від 10 до 14 нмдг (від 170 до 238 грн.) у разі повторного вчинення такого порушення протягом року.
5. Порушення посадовими особами підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, у тому числі іноземних суб'єктів господарської діяльності (надалі - СГД), що діють на території України, фізособами - підприємцями, які використовують найману працю, встановленого порядку працевлаштування, прийняття на навчання іноземців та осіб без громадянства, надання їм житла, а також інші порушення, якщо вони сприяють іноземцям та особам без громадянства в ухиленні від виїзду з України після закінчення терміну перебування або спрямовані на їх незаконну реєстрацію, оформлення документів на проживання (ст. 204 КУпАП). Стягнення - штраф на посадових осіб підприємств та фізосіб-підприємців від 100 до 200 нмдг (від 1 700 до 3 400 грн.).
6. Невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, щодо усунення порушень законодавства про охорону праці або створення перешкод для діяльності цих органів (ст. 188-4 КУпАП). Стягнення - штраф на працівників від шести до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (112 - 170 грн.) і на посадових осіб - від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510-1 700 грн.).
Бажаєте мінімізувати кадрові ризики для своєї компанії? Спробуйте ІТ-платформу LIGA360:HR. Дізнавайтесь першими про зміни трудового законодавства, контролюйте відгуки про бренд роботодавця, перевіряйте надійність кандидатів та співробітників.
Фінансова відповідальність
Крім того, до підприємств або фізичних осіб-підприємців, якщо вони є роботодавцями, за порушення трудового законодавства застосовується відповідальність згідно зі ст. 265 Кодексу законів про працю України (надалі - «КЗпП України») у вигляді фінансової санкції (штрафу).
ст. 265 КЗпП України
1. Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту);
2. Оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві;
3. Виплата зарплати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ і податків;
За вказані вище правопорушення передбачено стягнення - 10 розмірів мінімальної зарплати, установленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення - 65 000 грн. (з 01 жовтня 2022 року - 67 000 грн.), за повторне - 30 розмірів - 195 000 грн. (з 01 жовтня 2022 року - 201 000 грн.)
4. Порушення встановлених строків виплати зарплати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі;
Стягнення - 3 розміри мінімальної заробітної плати, установленої законом на момент виявлення порушення - 19 500 грн. (з 01 жовтня 2022 року - 20 100 грн.).
Примітка: Щодо заборгованості з заробітної плати, згідно повідомлень Держпраці, роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов'язку виплати заробітної плати.
5. Недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці;
Стягнення - 2 розміри мінімальної заробітної плати, установленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення - 13 000 грн. (з 01 жовтня 2022 року - 13 400 грн.).
6. Недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, залученим до виконання військових обов'язків;
Стягнення - 4 розміри мінімальної заробітної плати, установленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення - 26 000 грн. (з 01 жовтня 2022 року - 26 800 грн.).
7. Недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні;
Стягнення - 3 розміри мінімальної заробітної плати, установленої законом на момент виявлення порушення - 19 500 грн. (з 01 жовтня 2022 року - 20 100 грн.).
8. Недопущення до проведення перевірки, перешкоджання в її проведенні з питань неоформлених працівників, неповної зайнятості та неповної сплати ЄСВ і податків;
Стягнення - 16 розмірів мінімальної заробітної плати, установленої законом на момент виявлення порушення - 104 000 грн. (з 01 жовтня 2022 року - 107 200 грн.).
9. Порушення інших вимог трудового законодавства, крім перелічених вище.
Стягнення - 1 розмір мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення - 6500 грн. (з 01 жовтня 2022 року - 6700 грн.), за повторне - 2 розміри - 13 000 грн. (з 01 жовтня 2022 року - 13 400 грн.).
Кримінальна відповідальність
За порушення законодавства про працю винні особи можуть бути притягнені і до кримінальної відповідальності. Зокрема, відповідальність за порушення трудового законодавства передбачено наступними статтями Кримінального кодексу України (надалі - «КК України»):
- ст. 172 КК України - установлено кримінальну відповідальність за незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів, а також за інше грубе порушення законодавства про працю;
- ст. 173 КК України - передбачено кримінальну відповідальність за грубе порушення угоди про працю службовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності;
- ст. 175 КК України - передбачено відповідальність за безпідставну невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більш як за один місяць, вчинену умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності чи громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності.
Враховуючи різноманітність видів відповідальності за порушення трудового законодавства роботодавцям варто ґрунтовно задуматися перед тим, як вдаватись до відповідних кроків щодо працівника, адже економічні ризики від таких дій є значними.
Головний державний інспектор відділу
з питань праці південно-східного напрям-
ку управління інспекційної діяльності
у Чернівецькій області Південно-Західного
міжрегіонального управління Державної
