Продавцям підакцизної продукції презентували інфографіку проведення камеральних перевірок декларацій акцизного податку
Продавцям підакцизної продукції презентували інфографіку проведення камеральних перевірок декларацій акцизного податку
Що може бути предметом камеральної перевірки декларацій акцизного податку, у які терміни податківці мають її провести та якої процедури вони повинні при цьому дотримуватись знайомтеся у презентації начальника управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Чернівецькій області Наталії Донець.
За її словами платники податків зазвичай не дуже чітко орієнтуються у тонкощах проведення камеральних перевірок перевірок. І даремно! Адже за результатами камеральної перевірки можуть бути застосовані фінансові санкції.
Презентація за посиланням : https://cv.tax.gov.ua/media-ark/fotogalereya/inshi-zahodi/9377.html
Податкова амністія : порядок перевірки одноразової (спеціальної) добровільної декларації
Головне управління ДПС у Чернівецькій області звертає увагу, що відповідно до п. 15 підрозділу 94 розділу ХХ Податкового кодексу України одноразова (спеціальна) добровільна декларація підлягає перевірці у спеціальному порядку.
Декларація підлягає камеральній перевірці у порядку, передбаченому підрозділом 94 розділу ХХ ПКУ, яку центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, проводить протягом 60 календарних днів, що настають за днем подання йому відповідної декларації.
У разі виявлення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами камеральної перевірки арифметичних та логічних помилок у відповідній декларації, що не призвели до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, такий орган направляє протягом 10 календарних днів у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, декларанту відповідне повідомлення. За результатами розгляду такого повідомлення декларант має право подати уточнюючу відповідну декларацію протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.
У разі виявлення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами камеральної перевірки відповідної декларації арифметичної помилки, що призвела до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, декларант, який подав відповідну декларацію, зобов’язаний сплатити суму такої недоплати протягом 10 календарних днів з дня отримання відповідного повідомлення за довільною формою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та подати уточнюючу відповідну декларацію протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.
У разі виявлення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами камеральної перевірки відповідної декларації арифметичної помилки, що призвела до переплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, декларант, який подав відповідну декларацію, має право на підставі відповідного повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, подати уточнюючу відповідну декларацію протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення. Повернення надміру сплаченої суми збору здійснюється у порядку, визначеному ст. 43 ПКУ.
Фізична особа яка у період з 01 січня 2005 року перебувала на державній службі та подавала відповідну декларацію не може скористатися правом на добровільне декларування
Запитання дня : чи може скористатися правом на одноразове (спеціальне) добровільне декларування ФО, яка у період з 01 січня 2005 року перебувала на державній службі певний проміжок часу?
У Головному управлынні ДПС у Чернівецькій області звертають увагу, що відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
Згідно з п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ декларантами не можуть бути особи, які за будь-який рік, починаючи з 01 січня 2005 року, подавали або мають подавати декларації відповідно до законів, що визначають чи визначали правові та організаційні засади у сфері запобігання корупції (крім тих, які претендували або претендують на зайняття посад, перебування на яких вимагає чи вимагало від особи подання відповідної декларації, та не були призначені або обрані на відповідні посади).
Таким чином, у разі якщо фізична особа у період з 01 січня 2005 року перебувала на державній службі та подавала декларацію відповідно до законів, що визначають чи визначали правові та організаційні засади у сфері запобігання корупції, то така особа не може скористатися правом на одноразове (спеціальне) добровільне декларування.
Легалізувати торгівлю підакцизними товарами пріоритетне завдання податківців
У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області зауважують, що податківцями області системно проводяться заходи щодо припинення незаконного продажу підакцизних товарів, зокрема, лікеро-горілчаних та тютюнових виробів.
Так, протягом 8 місяців поточного року податківцями Буковини проведено 133 фактичних перевірки,які здійснюють реалізацію, зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів за якими застосовано фінансових санкцій на загальну суму понад 4,3 млн гривень.
Основні порушення які допускали суб'єкти господарювання суб'єкти господарювання допустили такі порушення як: реалізація на митній території України фільтрів для виробництва сигарет; зберігання обладнання для промислового виробництва сигарет, не внесеного до Єдиного реєстру обладнання; роздрібна торгівля тютюновими виробами за цінами, вищими за встановлені максимальні роздрібні ціни; роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності відповідних ліцензій; порушення вимог ст. 153 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР в частині заборони продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років; зберігання, транспортування, реалізація алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка та/або з підробленими марками акцизного податку; зберігання, транспортування, реалізація фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів; роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами через РРО не зазначений у ліцензії та ін.
Як зазначають у податковому відомстві, легалізувати торгівлю підакцизними товарами одне з пріоритетних завдань податківців. У Податковому кодексі (пп. 75.1.3 ст. 75) визначено, що фактична перевірка – спосіб податкового контролю, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків господарської діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Підстава проведення фактичних перевірок щодо виробництва та обігу підакцизних товарів - проведений моніторинг діяльності платників податків у сфері обігу підакцизними товарами на предмет виявлення ризиків заниження обсягу задекларованого та сплаченого акцизного податку з роздрібного продажу.
У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області звертаються до громадян: у разі встановлення випадків реалізації підакцизної продукції з порушенням вимог законодавства просимо невідкладно інформувати податкове відомство області для вжиття контрольно-перевірочних заходів.
Для всебічного та якісного розгляду звернень просимо за можливості зазначати: адресу господарського об’єкту, назву суб’єкта господарювання, вид придбаної підакцизної продукції (з ознаками фальсифікації та/або відсутності марок акцизного податку) з наданням підтверджуючих документів (за наявності) або будь-яку іншу інформацію, яка може бути використана при проведенні контрольно-перевірочних заходів.
Реєстрація програмного РРО
Фахівці Головного управління ДПС у Чернівецькій області нагадують, якщо суб’єкт господарювання має намір зареєструвати програмний РРО (далі – ПРРО),то такий суб’єкт господарювання повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України.
Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі заяви, що подається в електронній формі через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.
Після включення ПРРО до реєстру ПРРО такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.
Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, встановленим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557.
