Мешканці Буковини повернули собі понад 4,6 млн грн податкової знижки
Мешканці Буковини повернули собі понад 4,6 млн грн податкової знижки
Наразі мешканці Буковини повернули собі понад 4,6 мільйонів гривень податкової знижки – розповідає заступник начальника Головного управління ДПС у Чернівецькій області Тетяна Булавка. За словами посадовиці - правом на повернення частини витрачених коштів – на навчання, користування іпотечним кредитом та інші дозволені витрати – вирішили скористатися 1672 громадян, які подали декларації про майновий стан і доходи до регіональної податкової служби. Загалом громадяни зазначили до повернення суму більше 5 мільйонів гривень. У переважній більшості поданих декларацій вказано суми за навчання у вітчизняних закладах освіти.
Тетяна Булавка відзначила, платники податків можуть подати декларацію про майновий стан і доходи для отримання податкової знижки до 31 грудня 2021 року (включно). скористатися податковою знижкою можна лише до кінця року — на наступні роки таке право не переноситься. Гроші повернуться протягом 60 днів з моменту подачі декларації на банківський рахунок, зазначений у декларації, або поштовим переказом.
Декларація подається до контролюючого органу за своєю податковою адресою в один із таких способів: через «Електронний кабінет платника» з використанням кваліфікованого електронного підпису; особисто або уповноваженою на це особою; поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.
Також акцентувала, за що можна повернути частину коштів. Зокрема отримати знижку можна на такі витрати, здійснені у 2020 році:
- за навчання у вітчизняних закладах дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти;
- на внески або товари, перераховані (передані) як благодійність відповідним організаціям, органам виконавчої влади, закладам охорони здоров'я;
- на проценти, сплачені за користування іпотечним житловим кредитом;
- благодійні внески неприбутковим організаціям;
- страхові платежі за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески у рамках недержавного пенсійного забезпечення;
- на оплату допоміжних репродуктивних технологій;
- на оплату державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита;
- сплату за переобладнання транспортного засобу на біопаливо;
- проценти за іпотечним кредитом;
- орендну плату за договором оренди житла громадянами, які мають статус внутрішньо переміщених осіб.
Посадовиця окремо зауважила, отримувачем знижки може бути фізична особа, яка має доходи у вигляді заробітної плати. Тож, наприклад, самозайняті особи, суб’єкти підприємницької діяльності, особи, які отримують тільки пасивні доходи, права на отримання податкової знижки не мають.
Чернівецькі представники підприємництва зустрілися податківцями щоб обговорити податкову амністію
У податковій службі області відбулося засідання за круглим столом під час якого обговорили позитивні сторони запровадження одноразового декларування. Захід відбувся за участі заступника начальника Головного управління ДПС у Чернівецькій області Тетяни Булавки.
Податківці презентували учасникам інформаційну інфографіку та роз’яснювальні листівки.
Під час свого виступу Тетяна Миколаївна наголошувала, що під дію амністії потрапляють всі громадяни, які не можуть пояснити та документально підтвердити законність походження активів. Таким особам держава запропонувала подати декларацію, сплатити певний збір та цивілізовано легалізувати активи на компромісних умовах.
Запитань у присутніх було чимало, діалог був емоційний, обговорили які активи необхідно декларувати, а які не потребують. Особливо цікавило присутніх як обрахувати та сплати податок та які передбачено гарантії суб’єктам декларування.
Представники бізнесу відзначали, що пропозиція від держави "розпочати відносини з білого аркуша" хоч і обговорювалась в суспільстві досить довгий період, все ж, стала певним сюрпризом, адже крім прав та можливостей, закон зобов’язує всіх українців та навіть тих, хто в минулому був податковим резидентом, згадати про свої доходи та активи, отримані в Україні і це питання залежить від того як податківці зможуть переконати ймовірних декларантів.
Організатори заходу в свою чергу подякували учасникам за громадську активність, та запевнили що з метою консультаційної підтримки подібні зустрічі будуть проводитись і надалі.
Запитання від платника: Хто є відповідальним за перерахування ПДФО до бюджету, у разі якщо податковий агент при виплаті доходу ФО не нараховував і не утримував податок?
У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області роз’яснюють, відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ.
Згідно із п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.
Враховуючи вищевикладене, відповідальним за сплату (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб є податковий агент.
Проценти, отримані від банку за користування коштами на рахунку, не включаються до доходу фізособи-«єдинника»
Роз’яснюють у Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області. Відтак наголошують, порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку першої – третьої груп передбачено ст. 292 Податкового кодексу України.
Доходом фізичної особи – підприємця (ФОП) – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п. п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ).
Пасивні доходи – доходи, отримані у вигляді, зокрема процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (п. п. 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Проценти – дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна (п. п. 14.1.206 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
До процентів включаються:
а) платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит;
б) платіж за використання коштів, залучених у депозит;
в) платіж за придбання товарів у розстрочку;
г) платіж за володіння та користування майном згідно з договорами фінансового лізингу (фінансової оренди) (без урахування частини лізингового платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об’єкта фінансового лізингу);
ґ) винагорода (дохід) орендодавця як частина орендного платежу за договором оренди житла з викупом, сплачена фізичною особою платнику податку, на користь якого відступлено право на отримання таких платежів.
Проценти нараховуються у вигляді відсотків на основну суму заборгованості чи вартості майна або у вигляді фіксованих сум. У разі якщо залучення коштів здійснюється шляхом продажу облігацій, казначейських зобов’язань чи ощадних (депозитних) сертифікатів, емітованих позичальником, або шляхом врахування векселів та здійснення операцій з придбання цінних паперів із зворотним викупом, сума процентів визначається шляхом нарахування їх на номінал такого цінного паперу, виплати фіксованої премії чи виграшу або шляхом визначення різниці між ціною розміщення (продажу) та ціною погашення (зворотного викупу) такого цінного паперу.
Платежі за іншими цивільно-правовими договорами незалежно від того, встановлені вони в абсолютних (фіксованих) цінах або у відсотках суми договору або іншої вартісної бази, не є процентами.
Отже, проценти, отримані від банку за користування коштами на рахунку (як депозитному, так і поточному) не включаються до доходу ФОП – платників єдиного податку першої – третьої груп.
QR-код є обов’язковим для ПРРО та РРО, що внесені до Державного реєстру після 01.08.2020 р
У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області роз’яснюють, з 1 серпня 2021 року вступили у дію нові вимоги до форми та змісту розрахункових документів, які формують реєстратори розрахункових операцій/програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Відтак, зміни до форми та змісту розрахункових документів (чеків РРО/ПРРО) з 01.08.2021 року стосуються обов’язкової наявності в них QR-коду (за наявності).
ДПС наголошує, що QR-код є обов’язковим для ПРРО та РРО, що внесені до Державного реєстру після 01.08.2020, та для РРО, які можуть бути доопрацьовані їх виробниками.
У той же час, у разі неможливості доопрацювання належним чином зареєстрованих РРО, які вже перебувають в експлуатації, вони можуть використовуватись суб’єктами господарювання до завершення строку, визначеного нормативно-правовими документами щодо ведення Державного реєстру, з обов’язковим переведенням таких РРО до другої частини Державного реєстру як таких, що не дозволені до первинної реєстрації.
Зазначений виняток не стосується Програмних РРО.
Наведене уточнення використане для уникнення правової колізії щодо можливості подальшого використання РРО, з числа тих, що визначені абзацом 3 статті 12 ЗУ № 265/95, а саме:
не підлягають виключенню з Державного реєстру моделі реєстраторів розрахункових операцій, що раніше пройшли первинну реєстрацію та використовуються суб'єктом господарювання, до закінчення строку їх служби (строку, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність таких реєстраторів, у тому числі комплектувальних виробів та їх складових частин, збереження інформації у фіскальній пам'яті, за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів). Строк між первинною реєстрацією реєстраторів розрахункових операцій та датою їх виключення з Державного реєстру не може становити менше семи років. У разі зміни законодавчих вимог до використання реєстратора розрахункових операцій виробник (постачальник) зобов'язаний, за наявності технічних можливостей, здійснити доопрацювання реєстратора розрахункових операцій.
Також з 1 серпня 2020 року реєстратори розрахункових операцій, версії програмного забезпечення яких не дозволяють виконувати оновлені вимоги щодо форми та змісту розрахункових документів, які вступили в силу та стали обов’язковими до виконання з 1 серпня 2021 року, не допускаються до включення до Державного реєстру.
