Роз’яснення щодо недопущення спалювання відходів, залишків рослинності та сміття з метою попередження виникнення пожеж у природних екосистемах
Роз’яснення щодо недопущення спалювання відходів,
залишків рослинності та сміття з метою попередження
виникнення пожеж у природних екосистемах
Стаття 50 Конституції України гарантує кожному безпечне для життя та здоров'я довкілля, а стаття 66 трактує, що кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі та відшкодовувати завдані ним збитки. Багато років наша країна не може подолати гостру екологічну проблему - випалювання сухої природної рослинності та її залишків. На дану тему у засобах масової інформації різного рівня опубліковано чимало інформаційних матеріалів, системно проводиться роз'яснювальна робота серед населення, зокрема у закладах освіти. Але змін на краще не відбувається.
Відповідно до п. 1 протоколу засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (далі – комісія з ТЕБ та НС) від 12.03.2021 № 10, на виконання листів Чернівецької районної державної адміністрації Чернівецької області від 25.03.2021 № 92 та Державної екологічної інспекції Карпатського Округу від 05.04.2021 № 03-15/1319, а також враховуючи протокол позачергового засідання комісії з ТЕБ та НС Острицької сільської ради від 01.04.2021 № 6 про заходи щодо запобігання та протидії масовим пожежам лісів і сільгоспугідь у літній період 2021 року, Острицька сільська рада доводить до відома жителів громади, керівників сільськогосподарських підприємств та фермерів щодо недопущення спалювання відходів, залишків рослинності, сухостою та сміття з метою попередження виникнення пожеж у природних екосистемах.
Також сільська рада наголошує на неухильному дотриманні підприємствами та населенням громади вимог пожежної безпеки та природоохоронного законодавства у лісових масивах, сільгоспугіддях, особливу увагу необхідно звернути на недопущення випалювання відходів, залишків рослинності, сміття та сухостою. Адже, неконтрольоване спалювання рослинності протягом значної частини року створює загрозу життю людей, призводить до значної шкоди довкіллю – забруднення атмосферного повітря, збіднення видового складу флори, деградації ґрунтового покриву, зникнення рідкісних видів, загибель корисних комах тощо.
Дуже часто спалювання сухих рослинних залишків призводить до великомасштабних пожеж. Швидкість поширення вогню надзвичайно висока, тому локалізувати такі пожежі на відкритих територіях дуже важко.
Нерідко пора випалювання рослинних залишків випадає на час розмноження диких тварин та інших живих організмів. Після спалювання птахи надовго покидають цю місцевість. Повторне заселення випаленої території відбувається дуже повільно й триває не один рік, залежно від її площі.
При спалюванні рослинності гине безліч дрібних ссавців, комах та молюсків, які не здатні врятуватися через свою малорухливість, а також ґрунтоутворюючих мікроорганізмів, що призводить до руйнації ґрунтового покриву, його збіднення (зменшення гумусу). Збіднюється склад трав, оскільки знищується насіння однорічних, дворічних та деяких багаторічних рослин, знищується шар сухої трави, який утримував вологу, перегнивав і створював необхідні умови для існування багатьох рослин, тварин та комах, формував ґрунт. Знижується родючість ґрунтів, гумусність, погіршується їх структура, зменшується протиерозійна стійкість.
Призводячи до серйозних порушень стану навколишнього природного середовища випалювання завдає непоправної шкоди здоров’ю населення, внаслідок чого за останні роки відбувається катастрофічне поширення ракових захворювань, хвороб легенів, різного роду алергій.
Кожен має знати - при згорянні однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється близько 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. В тліючому без доступу кисню листі виділяється бензапірен, що здатен викликати у людини ракові захворювання. Вченими доведено, що у димі від багаття міститься у 350 разів більше бензапірену, ніж в сигаретному в димі. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотрутніших для людини речовин.
При згорянні поліетиленового пакету в повітря вивільняється до 70 різноманітних хімічних сполук, більшість з яких отруйні для людини. Саме вони, як правило, стають причиною першіння в горлі, кашлю. Щільний чорний дим від тління пластикового сміття містить канцерогенні поліциклічні вуглеводні. Епітелій слизової оболонки дихальних шляхів, під дією подразнюючого диму, не здатен протистояти мікробам. Особливо погано тим, хто страждає на бронхіти, бронхіальну астму, риніти чи тонзиліти.
На основі безперечного чинника широкого спектру негативних наслідків підпалів, а особливо небезпеки для здоров'я та життя людей, спалювання сухої трави, опалого листя та інших рослинних залишків заборонене законодавством України. Відповідальність за порушення цієї норми передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення (ст. 77-1 КУпАП): «Випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу … тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти (170 грн.) до двадцяти (340 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб від п'ятдесяти (850 грн.) до сімдесяти (1190 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти (340 грн.) до сорока (680 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від сімдесяти (1190 грн.) до ста (1700 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».
Одночасно повідомляємо, що знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загально небезпечним способом — караються штрафом від трьохсот (5100 грн.) до п'ятисот (8500 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.
Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
Давайте пам'ятати, що природа потребує нашого захисту і бережливого ставлення до неї!
Дбайте про стан навколишнього середовища! Адже спалювання сухої рослинності та знищення стерні - це, водночас, знищення флори і фауни регіону. Разом зі стернею вогонь знищує безцінну мікрофлору полів, яка могла б суттєво підвищити врожайність у наступні роки.
