За два місяці 2021 року громади Буковини додатково отримали 64,9 мільйонів гривень податків
За два місяці 2021 року громади Буковини додатково отримали 64,9 мільйонів гривень податків
Впродовж січня-лютого 2021 року надходження податків до місцевих бюджетів Буковини склали 590,2 млн грн, порівняно з аналогічним періодом минулого року надходження зросли на 48,6 млн грн. Виконання індикативних показників забезпечено на рівні 110,5 відсотків, додатково у розпорядження територіальних громад надійшло 56,1 млн грн. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Чернівецькій області Віталій Шпак.
Із загальної суми територіальні громади області отримали 367,1 млн грн податку з доходів фізичних осіб, що на 37,6 млн грн або на 11,4 відсотки більше, ніж за січень-лютий 2020 року. Крім цього, вагомий внесок місцеві бюджети отримали у вигляді єдиного податку – 119,4 млн грн.
Надходження податку на майно поповнили скарбниці територіальних громад на 64,4 млн грн. Передусім це плата за землю – 55,8 млн грн та податок на нерухоме майно – 8,6 млн грн. Ще одним елементом забезпечення фінансової стабільності місцевих громад є акцизний податок з роздрібного продажу, сума надходжень по якому склала 18,3 млн грн.
Очільник відомства зазначає, повна та своєчасна сплата податків та зборів до місцевих бюджетів – запорука соціального та економічного розвитку територіальних громад.
РРО - запитання: Чи може суб’єкт господарювання при реалізації алкогольних напоїв може використовувати резервний РРО на період виходу з ладу основного?
У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області роз’яснюють, cуб’єкт господарювання при реалізації алкогольних напоїв може використовувати резервний реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) на період виходу з ладу основного.
Водночас, оскільки у додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями суб’єктом господарювання вказується перелік основних РРО, то у разі застосування резервного РРО, такому суб’єкту необхідно подати заяву у довільній формі на переоформлення ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями із зазначенням відповідних реквізитів резервного РРО (модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення).
Запитання від платника: Якщо суб’єкт господарювання протягом бюджетного року змінив місцезнаходження, до якого контролюючого органу подається звітність та сплачується ЄСВ?
Фахівці Головного управління ДПС у Чернівецькій області повідомляють, відповідно до п. 4 частини другої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, зокрема, зобов’язаний подавати звітність та сплачувати до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Згідно з п. 8 розд. ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 435), якщо страхувальник із числа страхувальників, крім зазначених у пп. 5, 6 розд. ІІІ Порядку № 435, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, у звітному періоді змінює місцезнаходження або місце проживання, що пов’язане зі зміною адміністративно-територіальної одиниці, звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску за цей звітний період (з першого до останнього календарного числа звітного періоду) подається до контролюючого органу, що відповідає новому місцезнаходженню (місцю проживання).
Таким чином, у разі зміни суб’єктом господарювання протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, звітність про суми нарахованого єдиного внеску подається та сплачується до контролюючого органу, що відповідає новому місцезнаходженню місцю проживання).
При цьому відповідно до Порядку обліку платників єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 із змінами та доповненнями, після надходження з ЄДР відомостей про зміну місцезнаходження (місця проживання) платника, пов’язану зі зміною адміністративно-територіальної одиниці або Заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ з приміткою «Зміни, що пов’язані з місцезнаходженням, місцем проживання», до Реєстру страхувальників контролюючим органом до дати спливу одного місяця після отримання відомостей про зміну місцезнаходження (місця проживання) платника вноситься запис про переведення на облік такого платника до контролюючого органу, що відповідає новому місцезнаходженню (місцю проживання).
Дані про взяття платника на облік у контролюючому органі за новим місцезнаходженням (місцем проживання) передаються до ЄДР у день взяття на облік. Відомості, які містяться в ЄДР є відкритими і загальнодоступними та надаються у вигляді витягу з ЄДР.
Крім того, дані про взяття на облік в контролюючому органі щоденно оприлюднюються на вебпорталі електронних сервісів Міністерства юстиції України та на офіційному вебпорталі ДПС в електронному сервісі «Електронний кабінет»>«Реєстри»>«Дані про взяття на облік платників податків» та «Реєстр страхувальників».
У разі зміни місцезнаходження (місця проживання) платника протягом звітного періоду, рекомендуємо платнику на дату подачі звітності та сплати єдиного внеску перевірити інформацію щодо місця обліку одним із зазначених вище способів.
Кампанія декларування – 2021: порядок оподаткування доходу, отриманого малолітньою/неповнолітньою дитиною подарунка (cпадщини)
Головне управління ДПС у Чернівецькій області роз'яснює, що відповідно до п. 174.6 ст. 174 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розд. IV ПКУ для оподаткування спадщини.
Вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями (обдарованими), які не зазначені у п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ, оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відс.)(п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).
За нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються об’єкти спадщини (дарування), що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення (п.п. «а» п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).
Згідно з п. 174.3 ст. 174 ПКУ особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.
Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах - до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах - до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Згідно з п. 179.6 ст. 179 ПКУ обов’язок щодо заповнення та подання податкової декларації від імені платника податку покладається на опікуна або піклувальника - щодо доходів, отриманих малолітньою/неповнолітньою особою.
Відповідно до п. 99.2 ст. 99 ПКУ грошові зобов’язання малолітніх/неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття малолітніми/неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі.
Батьки (усиновителі) малолітніх/неповнолітніх і малолітні/неповнолітні у разі невиконання грошових зобов’язань малолітніх/неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу.
Враховуючи вищевикладене, батьки (усиновителі) та опікуни (піклувальники) у разі отримання малолітньою/неповнолітньою дитиною подарунку (спадщини), повинні подати податкову декларацію від імені малолітньої/неповнолітньої дитини та сплатити податок на доходи фізичних осіб, відповідно до п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ.
